Польський король Казимир, опанувавши Львовом, почав на цій горі ставити оборонний замок. Необхідність перенести укріплення з Княжої гори на інше місце була викликана, можливо, двома причинами: перша - з поширенням пороху змінилися способи оборони й треба було для замку знайти місце недоступніше; друга - Казимир рівночасно будував нове місто при замку і хотів мати для нього оборонну твердиню. Будову замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався довгий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого положення і для відрізнення від другого замку в місті, що звався Низьким (де тепер Скарбківський театр - театр ім. М. Заньковецької).
Доїзд до замку ішов стрімкою доріжкою, що починалася від теперішньої вул. Синівських (Ужгородська) і йшла під теперішній копець (пагорб), нині нема з неї майже сліду. На місці, де є домик сторожа під копцем, була перша замкова брама; це була чотирикутна будова, вкрита дахом, з подвійними воротами, дубовими, окованими залізними скоблями. Перед брамою був звідний міст, що вів через рів. За брамою був менший пригородок, подвір'я для в'їзду, завдовжки 40 м, обведене муром; з цього муру невелика частина залишилася й вказує, як виглядали тодішні укріплення. Направо через другу браму, сильно укріплену, ішов перехід до великого пригородка.

У цій групі фотографій представлені різні прояви львівської епіграфіки. Вона є однією із специфічних рис кожного міста та елементом, котрий характеризує його зовнішній вигляд. Епіграфіка включає в себе написи на металічних конструкціях, афішах, білбордах, табличках із назвами вулиць, сітілайтах, приватних оголошеннях тощо. Фактично, епіграфіка -- це фізичний прояв двох інших елементів лінгвістичного пейзажу міста -- годономії (назв вулиць) та емпоронімії (назв торговельних закладів).

Під час лінгвістичного спостереження за вивісками у місті, не можна було не помітити, що практично усі піцерії носять назви, пов"язані з батьківщиною піци - Італією. Серед них такі як: "Челентано", "Чінзано", "Пепероні". Оскільки саме Італія незмінно асоціюється із цією стравою, такі найменування, незважаючи на свою "іноземність" та запозичення, виглядають досить органічно та природно у лінгвістичному середовищі.

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

1546 р., липня 9 *.— ІНВЕНТАРНИЙ ОПИС ЛЬВІВСЬКИХ ПІДМІСЬКИХ СІЛ ЗАМАРСТИНОВА, ВОЛИЦІ Й ПОРІЧЧЯ, СКЛАДЕНИЙ ПРИ ПЕРЕДАЧІ ЇХ В ОРЕНДУ ГАВРИЛОВІ АВЕДИКУ І ЗАСВІДЧЕНИЙ РУСЬКИМ ВОЄВОДОЮ ЄРОШМОМ СИНЯВСЬКИМ

…** Найперше піддані села Замарстинова: Яцько, Вавринепь, Станіслав син Якова, Гайда Іванко, Панас, Станіслав Стахера, Шатан, Бкович, Гайда другий син Чупила, Солтис, Симонович, Васько, Одесько, Татко Яків, Валек Кравець, Станіслав Кравець, Кушко, Крепка.
Ці всі сидять на землі. Усіх цих підданих 18. Між тими людьми є дев'ять чоловік, що сидять на півланах, а ті, хто має луку, дають чиншу по 24 гроші. Один чоловік сидить на чверті лану, платить чиншу 12 грошів. Вісім чоловік, котрі теж сидять на півланах, але не мають луки, платять чиншу по 12 грошів. Ті всі дають по дві курки на святого Мартина ***.

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Серія "Історія українських земель"

Подвійна веселка на вул.Патона.

Ремонт вул.Чупринки біля вул.Новий світ. На відрізку від вул.Бандери до Київської.

Вхід у Стрийський парк. Арки.

Порівняно нове та досить поширене явище як у центрі, так і на периферії -- магазини, в корені назв яких загадкове слово "сток". Зазвичай воно написане кирилицею, що у поєднанні із, наприклад, словом "Євро" стає не надто милозвучним, принаймні для мого вуха. У цих магазинах торгують одягом із-за кордону, але не зовсім зрозуміло, що ж хочуть власники сказати цими назвами: "ЮС Сток", "Стокер" (чи ні в кого не виникає асоціацій із автором "Графа Дракули"?), дивний гібрид кирилиці з латинкою "СтоколаD", "Сток центр" і уже згадані "Євростоки" (у множині це звучить, як на мене, вже зовсім непривабливо). Загалом, слово stock з англійської, в одному із можливих варіантів перекладу (бо у нього є щонайменше 21 значення) -- це "асортимент товару", лише незрозуміло, чому ним називають виключно магазини одягу та тільки ті, де продають уцінені речі з Європи чи Америки. Гадаю, в цьому випадку, робиться ставка на "іноземне" звучання назви (яку пересічний громадянин навряд чи почне аналізувати та перекладати), без особливого замислювання над тим, чи доречно вживати це слово в такому контексті, а чи варто дібрати якийсь вдаліший український відповідник.

Під час проведення дипломного дослідження на тему "Лінгвістичний портрет міста Львова" не могла не звернути увагу на такий тимчасовий аспект мовного життя міста, як білборди політичної агітації перед президентськими виборами. Великі рекламні щити та порівняно невеликі сітілайти можна спостерігати у всіх районах Львова -- від Сихова до Топольної.

Дерево у тумані на вулиці Миколайчука.