Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Визначні місця

Дзвони на Ратуші вибивають 5-ту вечора

 

Маленьке відео, що зняте мильничкою-телефоном. Якість поганенька, але звук ніби переданий добре.
Насолоджуйтесь львівськими дзвонами!

Свято Майстрів 2009. Шевченківський Гай

 

Це світлини з свята Майстрів, що відбувалося 17 травня у Шевченкіському Гаї. Переважно експонувалися та продавалися роботи учнів профтехосвіти. Багато чого робилося прямо на місці.
Взагалі відчувалася атмосфера свята.

Цитадель. Вежа від Парку Культури

 

Це сама закинута вежа з комплексу Цитаделі. Потрапити до неї можна, піднявшись стежкою (досить впорядкованою, місцями навіть викладеною) зразу навпроти фонтану, що біля Парку Культури.
Вежа занедбана, проте, якби її почистити, це було би чудове місце для прогулянок та екскурсій.
На верхній частині вежі ростуть деревця. Думаю, що їхні коріння руйнують вежу.
Продовження галереї є тут http://lviv.ridne.net/node/2118

Опис пожежі міста Львова 1527 р.

1527 р., червня 3.— ОПИС ПОЖЕЖІ МІСТА ЛЬВОВА НЕВІДОМОГО АВТОРА

Описую сумну та злощасну подію нашого прекрасного славнозвісного міста, жалюгідну й навіть довговічну Із-за болю руїну, яку треба оплакувати через безпощадність цієї пожежі. Адже тисяча п'ятсот двадцять сьомого року в понеділок після свята Вознесення господнього, о двадцять третій годині, несподівано з броваря дому якогось-то Григорія Шолтиса з Клепарова, що стояв напроти монастиря францисканів, на вулиці Пекарів *, яка лежала поруч, вибухла величезна й раптова пожежа.

Про обмеження прав міщан русинів (українців)

1525 р., лютого 18. — ДЕКРЕТ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СІГІЗМУНДА І ПРО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ МІЩАН РУСИНІВ (УКРАЇНЦІВ)

... * Ми, Сігізмунд... **, сповіщаємо цим декретом усім, кому це потрібно, що минулого року, коли ми були у Львові, міщани руської віри цього нашого міста Львова, яких тут чимало, а саме ті, що сидять на тому ж праві, і ті самі, які нарівні з іншими міщанами, жителями цього міста, несуть міські тягарі, скаржилися нам, що зазнають з боку бурмистра і райців згаданого міста перешкод у купуванні й набуванні будинків, розташованих поза їхньою вулицею, в триманні корчм і в торгівлі та шинкарюванні вином і пивом, у продажу інших подібних речей у відтинанні на лікті тканин, а також, що забороняють їм виконувати ремесло і належати до цехів і не допускають їх до них з великою їхньої втратою, шкодою і приниженням ***.

Нехристиянські святині

 

Жиди були у Львові, певно, вже за княжих часів, так само як були в Києві, Володимирі й інших містах. Досі зберігся старовинний жидівський цвинтар із XIV ст. при Клепарівській вулиці. Найстарша синагога з 1630 р. при Біжничій (Санська) вулиці погоріла під час погрому жидів 22 листопада 1918 р. * Нова синагога на Старому Ринку побудована 1895 р. **
Татарська мечеть і цвинтар, як згадано вище, були десь під Високим Замком; це місце показувано ще в XVII ст., але положення ближче не знаємо.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Синдикація вмісту