Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Історичний тлумачний словник
В історичному тлумачному словнику зібрані пояснення до історичних документів, матеріалів і мандрівок.
середньовічне міське право. Виникло в XIII ст. у м. Магдебурзі (Східна Німеччина), торкалося багатьох сторін суспільного життя міст. В Україні м. п. вперше одержали міста Галицько-Волинської землі наприкінці XIII ст.— в першій половині XIV ст. Тут воно сприяло посиленню німецької і польської колонізації, обмеженню прав некатолицького населення — українців, вірмен та ін. М. п. в Україні під впливом місцевих умов і звичаєвого права відрізнялося від права німецьких міст. У Львові застосування м. п. було припинено 1786 р.
(1878—1969) — український художник-живописець. Навчався у Львівській художньо-промисловій школі (1895—1899) та Краківській Академії красних мистецтв (1900—1905). Створив багато пейзажів, жанрових картин, історичних полотен, які зберігаються у музеях Львова та Києва. Автор ікон для львівських церков.
(1846—1903) — польський скульптор. Навчався у майстерні П. Філіппі у Львові та у Віденській Академії мистецтв. Основні роботи: пам'ятники С. Гощинському, Орденові на Личаківському цвинтарі. Разом із Г. Кузневичем працював над пам'ятником Я. Кілінському в Стрийському парку та групою «Фортуна» для будинку ощадної каси у Львові (1892).
(1596—1647) — визначний церковний та культурний діяч XVII ст., митрополит київський (1633—1647). З 1627 р.— архімандрит Києво-Печерської лаври, керівник гуртка вчених, т. зв. «Могилянського Атенеуму» (Сильвестр Косів, Ісайя Трофимович-Козловський, Атанасій Кальнофойський), який опрацював проект «Православне сповідання віри», що остаточно підтверджено усіма східними патріархами 1643 р. У 1631 р. заснував у Києво-Печерській Лаврі школу, яку 1632 р. об'єднав з братською школою на Подолі і цим поклав початок Києво-Могилянській Колегії. Один з авторів проекту українсько-білоруського патріархату (1628—1629), який однак не здійснився через опір з боку Польщі, Козаччини і Риму. Помер у Києві. Похований у Великій Лаврській церкві.
(р. народження невідомий — 1632) — церковний діяч. Навчався у Грецькій колегії в Римі, королівський секретар Жигмонта III. З 1613 р.— єпископ володимирський, співробітник митрополитів І. Потія та Й Рутського. Автор життєписів св. Йосафата Кунцевича та І. Потія, автор низки полемічних творів.
Суспільно-політична течія, яка виникла в XIX ст. серед українців Галичини, Закарпаття, Буковини. Здебільшого об'єднувала частину консервативної інтелігенції, духівництва і сільської буржуазії, яка спиралася на реакційні сили царської Росії, охоплювала широкий діапазон культурних і політичних орієнтацій — від симпатій і сподівань на допомогу з боку Росії у боротьбі з поляками та угорцями аж до повного самозречення українського народу і визнання цілковитої єдності з Росією на засадах «єдиної, неділимої».
