Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети

Головний вхід в церкву Св.Ольги та Єлизавети. Вигляд на Ельжбету з вул.С.Бандери.

Церква святих Ольги і Єлизавети (Костьол Свято́ї Ельжбе́ти) — собор у неоготичному стилі у Львові, в районі Привокзальної, на площі Кропивницкого. Костьол названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі) Габсбург, дружини імператора Австро-Угорщини Франца-Йосипа I. Хоча існують і інші версії (див. нижче).

Закладено 13 вересня 1903 року і зведений до 1911 року. Проектував споруду та керував її будівництвом архітектор Теодор-Мар’ян Тальовський. Скульптори — П. Війтович, Л. Жепіховський, Ю. Шостакєвич та ін., художник — К.Сіхульський. Неоготичний стиль собору повторює багато елементів готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільчасті вікна, портал з великою трояндою в центрі, внутрішній вертикальний простір. Петро Війтович, якого поляки називали «нашим Фідієм», прикрасив костьол скульптурною композицією «Розп'яття з Пристоячими». У 1926 році в храмі був встановлений один з найбільших органів в Польщі роботи відомої польської фірми братів Домініка і Вацлава Бернацьких.

На початку Першої світової війни австро-угорський уряд конфіскував церковні дзвони на військові потреби. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років костьол був пошкоджений українською артилерією, як і інші будівлі під час майже п'ятимісячної облоги Львова, яку здійснювали українці після того, як залишили місто. На стіні є пам'ятка "Ex obsidione ruthenorum" — "З української облоги 6 і 9 березня 1919 року".

У 1939 поряд з храмом розірвалася авіаційна бомба, були пошкоджені шпилі і стіни. У 1946 костел було закрито, залишки органних труб звалені на хорах. Оскільки влада УРСР мало піклувалася про релігійні споруди і в основному сприяла їхньому знищенню, безлад панував у храмі до 1970-х, коли будівлю передано під склад.

У 1991 році храм було передано греко-католицькій громаді і освячений як церква св. Ольги та Єлизавети.

Нині інтер’єр храму простий і скромний: білі стіни, деякі елементи декору темно-червоного кольору, м’яке світло крізь вітражі.

З костелом пов'язана давня легенда. Згідно неї останній австро-угорський цісар Франц Йосиф на початку ХХ ст. закохався в простолюдинку Єлизавету зі Львова. Зважаючи на своє вельмишановне становище, він не міг підтримувати з нею жодних контактів. Від нездатності змінити ситуацію з такими традиціями, він від безсилля у розпачі звелів збудувати костьол на честь дівчини. Задум був таким аби він заступав церкву св. Юри, якщо дивитись на неї з сторони центрального вокзалу.

Згідно ж підтверджених фактів Франц Йосиф навідувався до Львова декілька разів, останній був у 1903 році, саме тоді коли було закладено перший камінь храму. Цісар прямував до імператорсько-королівської кавалерії в районі Комарно на маневри. Але на той час йому виповнилося вже 73 роки. Слід звернути увагу на той факт, що ім’я дружини цісаря, яку в Австрії, та особливо Відні називали ніжно Сіссі, яка загинула від рук італійського анархіста Луїджі Лючені, було Єлизавета.

Джерело Вікіпедія

Церква Св.Ольги та Єлизавети

Церква Св.Ольги та Єлизавети Церква Св.Єлизаветти Шпиль церкви Св.Ольги та Єлизавети


Особистий сайт і блог PZhe.Net

https://igratnadengi.org