Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Храми Львова

Вулиця Сикстуська

 

Вулиця Сикстуська (Дорошенка), давня Сикстівська дорога, має ім'я від Томи Сикста, що заснував тут першу оселю в 1605 р. В тому самому часі постав тут дерев'яний костел Марії Магдалини, при якому був монастир домініканів. Близько половини XVII ст. збудовано мурований костел у бароковому стилі, в 1784 р. він став парохіяльним. Другий монастир, т. зв. дуxачок або канонічок де Сакс, був між вул. Сикстуською, Словацького й Крашевського (Крушельницької). В тих околицях було кілька мурованих саджавок для риби, з яких найбільша — латинського архієпископа. При Сикстуській вулиці в 1655 р., в часі другої облоги Львова Б.

Костели й греко-католицька духовна семінарія

 

При вулиці Коперника, нижче, в 1677 р. побудовано костел кармеліток босих. Пізніше, за часів Йосифа II, костел знесено й будинок зайняв польський національний інститут ім. Оссолінських (тепер — Національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника), заснований 1823 р. Є тут велика бібліотека, де зібрано понад 150 000 книг, в тому числі дещо з українських стародруків, 5000 рукописів, багато автографів, велика збірка географічних карт. Також міститься тут музей ім. Любомирських із великою збіркою портретів, зброї, рисунків, ритовин, монет та іншої старовини.

Вулиця Коперніка

 

Назви вулиць змінялися протягом віків. Вулиця Коперника звалася близько 1530 р. Сокільницькою дорогою, бо вела до села Сокільників; у XVIII ст. називають її Широкою. В горішній частині вулиці від 1618 р. був шпиталь св. Лазаря (перенесений сюди з Калічої вул.), в 1621 р. в ньому знайшли захист хворі вояки, що верталися з турецького походу. На різні хвороби вимерло їх тут коло 2000. В 1635—1640 рр. побудовано при шпиталі костел св. Лазаря. Це будова невелика, без прикрас, із гостролуковими вікнами й низькою вежею; вівтар бароковий.

Софіївка

 

Сусідня Софіївка має назву від костела св. Софії. В давніх часах околиця була вкрита лісами, залишки їх збереглися до кінця XIX ст., тепер уже вирубані. Костел св. Софії був заснований близько 1614 р. фундацією міщанки Софії Ганлевої, перебудований 1765 р. у бароковому стилі. З історичних споминів є тут неясна традиція про табір Дорошенка чи «гайдамацький». З початком XIX ст. власником Софіївки був Ян Лукевич, секретар апеляційного суду. При своїм дворі він заснував великий овочевий сад і за тодішнім звичаєм приймав у себе велике товариство. Перед смертю 1817 р.

Вулиця Яблоновських

 

Від Зеленої вулиці до вул. Яблоновських (Руставелі) тягнуться високі горби. В часах облоги Хмельницького 1648 р. була тут Вовча гора, яку зайняли українські війська. І з цієї сторони через Зелену вулицю йшов перший наступ на місто, під Галицьку браму. Пізніше згадується гола гора, звана «Скалкою»; нині тільки вуличка «На Скалці» (Скельна – бічна Яблоновських) пригадує це ім'я. Ці околиці належали до міста, під назвою Темричівського лану; місто наймало землі чиншівникам, і тут було багато городів, передміських домиків і пасік. У 1672 р. під час турецької облоги Львова стояв тут султанський мостівничий табір під проводом волоського воєводи Кантакузена: волохи висипали тут шанці й звідси обстрілювали місто. Скалка через те опустіла. В 1695 р. стояв тут табором польський великий гетьман Станіслав Яблоновський, опісля він загорнув собі ці землі й поставив тут величаву палату, заложив англійський парк і засадив вісім чотирикутників лип. Тут відбувалися магнатські забави й з'їзди. В 1792 р. хорват Моранович запускав звідси перший бальон (повітряну кулю). У 1795-1799 рр. був тут літній театр. 1822 р. військо купило палату з садами, й з того часу є тут казарми. 9 вересня 1848 р.

Синдикація вмісту

https://igratnadengi.org