Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Проспект Шевченка

Галерея проспекту Т.Шевченка

 

Основні вулиці: проспект Т.Шевченка (бувша вул.Академічна)

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 — 10 березня 1861) — відомий український поет, письменник, художник.

Член Кирило-Мефодiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.

- Дитинство

Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда в маєтку Вiльшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Львівські піцерії City піца

 

Черговий гібрид, а окрім того помилка в українській частині назви. З одного боку "City піца", де піца написано правильно із однією літерою "ц", з іншого боку -- уже "Сіті піццерія". Де ж логіка?

Див.також: 
Львівські піцерії

Академічна вулиця

 

Академічна вулиця звалася колись Гарбарською, потім Свято-Іванською від згаданої фігури св. Івана. По обох сторонах її над рікою росли високі волоські тополі. Із замітніших будов треба згадати лазню св. Анни, що була вже 1810 р. Початок їй дало джерело, в якому відкрито залізо і вуглевий квас. Лазнички були у партеровому домику, у глибині подвір'я. На місці теперішнього готелю Жоржа був готель «De la Russie» з двома в'їздовими брамами від Марійської площі і широким городом від вул. Хоружчини. В сусідстві був заїзд «Під тигром», дуже дешевий, сюди часто заїздили наші священики. Марійська площа від 1843 р. звалася площею Фердинанда, в честь архікнязя-губернатора.

Полтва

 

На захід від середмістя за Полтвою, Академічною вулицею (пр. Шевченка) і Гетьманськими валами (пр. Свободи) в давніх часах були багнища й мочари. Ще коло 1780 р. на вулиці Карла Людвика (Легіонів – пр. Свободи, непарні числа), як згадує один із львів'ян, «нічого іншого не було, тільки багна й трясовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській (тепер Ягайлонська – акад. В.Гнатюка), два домики при вул. Сикстуській (Дорошенка), а як ціла Широка вулиця (теп. Коперника), все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною,— там на качки славно польовано». В околиці Академічної площі (початок вул. Саксаганського і пр.

Полтва

 

Через Галицьке передмістя плила ріка Полтва, що постає з двох потоків. Головний потік Пасіка, що збирає води з Погулянки й Цетнерівки, йшов теперішньою вул. Кохановського, перетинав Панську й Баторія і входив на Академічну площу; до нього в околиці вул. Охоронок (Кониського) допливав крутий потік із Вороблячого ставу (тепер басейн на території зооветеринарного інституту) у саді сакраменток, з другої сторони — потік Сольський. Другий потік Сорока, що постає з двох потоків: один пливе з Вульки (Сахарова), другий із Залізної Води,— оба лучаться внизу Стрийської вулиці (тут був колись міст і рогачка), і об'єднаний потік пливе через вул.

Церква Богоявлення

 

Парохіяльна церква Богоявления Господнього згадується вперше 1386 р. Вона стояла на місці, де вулиця Фредра сходиться з вулицею Баторія, на грунтах, що були між двома потоками, Пасікою й Сорокою. Було при ній братство, що дістало статут 1591 р. Подібно як на інші церкви, так само й на церкву Богоявления напав і замкнув її 1584 р. латинський архієпископ Соліковський, щоб присилувати православних до нового календаря. Братство належало до заможніших і вело ширшу діяльність. Вже 1546 р. була при церкві школа — найстарша з відомих нам у Львові. Пізніше братство утримувало також шпиталь.

Облога Б. Хмельницького 1648 р.

 

При теперішній вул. Баторія (Князя Романа), в місці, де гімназія (середня школа № 35), був монастир кармелітів взутих, заснований 1614 р. Під час облоги 1648 р. українські війська здобули цей монастир 9 жовтня; до цього причинився якийсь передміщанин-маляр, що показав догідний доступ до кляштору через доми й паркани. При обороні полягло близько 400 людей, що схоронилися в монастирі. Надгробний напис з їх могили переховується в другому монастирі кармелітів при Губернаторських валах (костел на вул. В. Винниченка). Українці пробували тоді здобути й Галицьку браму; в бою поліг Клим Лизогуб, батько відомого козацького роду з Полтавщини.

Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова

 

Пам'ятник Михайлу Грушевському на проспекті Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова. This image was uploaded with the post Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова.

Грушевський Михайло Сергійович (29 вересня 1866, Холм (нині Польща) – 25 листопада 1934, Кисловодськ (Росія)) - Перший президент України (УНР), видатний український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, автор 2 тисяч праць, голова Центральної ради (1917-1919 рр.), академік, автор понад 2000 наукових праць..

Підсвідка будинку за пам'ятником Грушевському

 

Підсвідка будинку за пам'ятником Грушевському. На куті вул.Грушевського, Драгоманова та проспекту Шевченка. Під час святкування 750-річчя Львова. This image was uploaded with the post Проспект Свободи під час святкування 750-річчя Львова..

Пам'ятник М.Грушевському

 

Пам'ятник М.Грушевському. Вигляд з вул.Герцена
Грушевський Михайло Сергійович (29 вересня 1866, Холм (нині Польща) – 25 листопада 1934, Кисловодськ (Росія)) - Перший президент України (УНР), видатний український історик, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, автор 2 тисяч праць, голова Центральної ради (1917-1919 рр.), академік, автор понад 2000 наукових праць..

Синдикація вмісту

Интересные дизайнерские решения для детских.